Тема 3. Перша світова війна 1914-1918 рр..

Події 1917 – 1918 років. Завершення ПСВ.

Мета :

- ознайомити з основними подіями 1917 – 1918 років, встановити причинно – наслідкові зв’язки між ними;

- розвивати навики самостійної роботи з підручником, іншими джерелами інформації;

- виховувати відповідальне ставлення до навчання, своїх обов’язків.

План

1. Вплив революції в Росії на хід війни.

2. Вступ у війну США.

3. Воєнні дії на західному фронті.

4. Антивоєнні виступи.

5. Закінчення війни.

6. Комп’єнське перемир’я.

Ключові терміни та поняття:

революція, анексія, контрибуція, лінія зігфріда, Гінденбурга, «голодні бунти», братання солдат, Комп’єнське перемир’я…

Питання для самоперевірки :

1. Брест – Литовський договір та його значення для воюючих сторін?

2. Причини вступу США у ПСВ ?

3. Роль Італії в ПСВ ?

4. Поясніть причини та наслідки братання солдат.

5. Основні положення Комп’єнського перемир’я?

Література:

1. .Я.Щупак, Л.В.Морозова. Всесвітня історія.- Запоріжжя.;Прем’єр,2010

2. Я.М.Бердичевський. Всесвітня історія. 10, клас.-К.; «АСК», 2003, с.35 - 46

3. Т.В.Ладиченко. Всесвітня історія. 10, клас.-К.; «АСК»,2007, с. 26 - 32

Революція в Росії та її вплив на хід війни

Внутрішнє становище воюючих країн було складним. Нестача продовольства, палива, одягу та найнеобхідніших речей до краю загострили бідування людей. Ширилися страйки та антивоєнний рух. На фронті стихійні протести набули форми братання.

У Росії до економічних та соціальних проблем додалася політична криза, спричинена поразками на фронтах, недовірою до діяльності уряду, його нездатністю переможно завершити війну. Хистким становищем влади усіма силами намагалися скористатися більшовики. У лютому 1917 р. антивоєнні та соціальні виступи в Росії досягай небаченого розмаху і переросли в революцію. Врятувати монархію не вдалося. На початку березня влада перейшла до Тимчасового уряду. Він не відмовився від зобов'язань царя Миколи II перед союзниками і закликав продовжувати війну до переможного кінця. Але в країні невблаганно наростав протест проти грабіжницької війни.

Революція зробила неможливим наступ російських військ, що зірвало плани союзників на генеральний наступ у 1917 р. Під впливом революційних подій у Росії масові страйки прокотилися в Англії, Франції та Італії. Страйкарі і демонстранти вимагали припинення війни та укладення миру. З Росії революційні настрої перекинулись і в Німеччину. У квітні-травні на Східному фронті спостерігались масові братання солдатів німецької та російської армій. Перспектива виходу Росії з війни надзвичайно налякала союзників.

ВИХІД РОСІЇ З ВІЙНИ

Кампанія 1917 р. відбувалась за цілком нових воєнно-політичних обставин, пов'язаних зі вступом у війну США та революцією в Росії.

Революція в Росії

Лютнева революція 1917 р. змінила історичну долю Росії. Однією з її причин було тяжке становище, в якому опинилась країна після двох з половиною років світової війни.

Тимчасовий уряд, який було створено після зречення від престолу царя Миколи II, взяв курс на війну до переможного завершення. У зверненні уряду, опублікованому 19 березня 1917 р. зазначалось: «Уряд буде... виконувати укладені з союзниками угоди».

У свою чергу, Петроградська Рада, як паралельний орган влади, у маніфесті «До народів світу» заявила, що «настала пора розпочати вирішальну боротьбу із загарбницькими прагненнями урядів усіх країн; прийшла пора для народів взяти у свої руки вирішення питання про війну і мир». Водночас у маніфесті зазначалось: «Російська революція не відступить перед багнетами загарбників і не дозволить роздавити себе зовнішньою воєнною силою».

Ставлення політичних партій до війни

Російські політичні партії по-різному ставились до війни.

Ліберальні партії. Представники ліберальних партій (конституційні демократи та октябристи) вважали, що на час війни протиріччя між партіями можуть відійти на другий план, що вони повинні об'єднатися для захисту вітчизни. Ці політичні сили стали ініціаторами створення «Прогресивного блоку» - коаліції партій у Державній думі.

Ліві партії займали різні позиції щодо війни.

«Оборонці» (Г. Плеханов) вважали, що на час війни слід відкласти антиурядові виступи.

Центристи (Л. Мартов, В. Чернов) закликали до швидкого мирного врегулювання і виступали за підписання рівноправного договору між воюючими сторонами.

«Пораженці», яких представляли більшовики на чолі з В. Леніним, гбрали відкрито антидержавну й антипатріотичну позицію. Вони виступали за поразку Росії у війні, за перетворення імперіалістичної війни, як називали її більшовики, на війну громадянську з метою захоплення влади ; встановлення диктатури пролетаріату.

Урядовий табір. Урядовий табір і верховна імператорська влада не мали чіткої державної позиції, що стало однією з головних причин розколу суспільства і критичного загострення ситуації в країні.Перша світова війна

Декрет про мир. Брестський мирний договір

Декрет про мир. Після жовтневого перевороту 1917 р. більшовики однією із перших постанов прийняли Декрет про мир, який відображував їхні наміри вийти із світової війни за будь-яку ціну. Уже наприкінці року Раднарком розпочав безпрецедентні сепаратні переговори з Німеччиною.

Брестський мирний договір. Мирний договір між Росією і Німеччиною був укладений 3 березня 1918 р. у Бресті. Згідно з договором, радянська Росія визнала за Німеччиною територію Прибалтики, Польщі, частково Білорусі. Вона відмовлялась зід претензій на Фінляндію, передавала Туреччині Каре, Батум, Ардаган, мала укласти мир з Українською Центральною Радою, роззброїти флот, відновити старий торговельний договір із Німеччиною, а також виплатити їй репарації в розмірі 6 млрд марок.

Таким чином, Радянська Росія втрачала територію розміром 800 тис. кв. км, на якій проживало 26% населення.

Брестський договір означав вихід Росії з війни, що вкрай негативно сприйняли країни Антанти.

ВСТУП у ВІЙНУ США

6 квітня 1917 р. США офіційно оголосили війну Німеччині. У своїй промові, адресованій Конгресу з проханням ухвалити прийняття цієї декларації, президент В. Вільсон заперечував наявність у США будь-яких територіальних домагань і твердив, що необхідно врятувати світ для демократії. Його політику схвалила переважна більшість Конгресу.

Причинами зміни політики адміністрації Вільсона стало відновлення Німеччиною в січні 1916 р. підводної війни як проти нейтральних, так і союзницьких суден, а також викриття спроби німців переконати Мексику розпочати війну проти США, До цього часу США дотримувались нейтралітету, який схвалювала більшість американців.Сполучені Штати Америки були країною, яка не бажала поразки Антанти. Тривалий час їм було невигідно вступати у війну. Під час війни США постачали країнам Антанти зброю, боєприпаси, продовольство. З країнами австро-німецького блоку США торгували через нейтральні країни. У 1914 р. американський борг країнам Європи, головно Англії, становив близько 6 млрд доларів. У роки війни вони не лише розрахувалися з боргами, а й із боржника європейських держав перетворилися на їхнього кредитора (позика становила понад 10 млрд доларів) і не хотіли усього цього втратити.

З лютого 1917р. США розірвали дипломатичні відносини з Німеччиною. Коли стало зрозуміло, яку небезпеку для союзників несуть події в Росії, американський конгрес оголосив війну Німеччині. Це сталося 6 квітня. А вже через рік на Західному фронті було понад 2 млн американців. Американська промисловість отримала нові замовлення. На потреби армії та флоту виділялися величезні кошти. Економічна, військова і фінансова міць США була спрямована проти Німеччини, не залишивши їй шансів на перемогу.

Воєнні дії на Західному фронті у 1918 р.

Поразка країн німецько-австрійського блоку. Комп'єнське перемир'я. Німецьке командування, зібравшись із силами, намагалося розбити англійців та французів до вступу у війну США. З кінця березня до початку червня німці провели на заході три наступальні операції. Вони мали певну перевагу, та бракувало адекватної оцінки противника. Пожертвувавши сотнями тисяч своїх солдатів, німці перейшли річку Марна і наблизились до Парижа. Столицю Франції обстрілювали із далекобійних гармат ("Велика Берта"), її бомбардувала авіація. Ці руйнування не могли змінити становища Німеччини на краще. Людські резерви було вичерпано. На фронт гнали навіть підлітків. 18 липня союзники перейшли у наступ, відкинули німців від Марни і більше ініціативою не поступалися.

Остаточного удару по німецьких військах союзники завдали поблизу Ам'єна 8 серпня. За один день перестали існувати 16 німецьких дивізій. Командувач німецькою армією генерал-фельдмаршал фон Гінденбург заявив імператору Вільгельму II про доцільність укладення миру, поки війська знаходяться на території противника.

Не чекаючи воєнних дій Німеччини, під натиском військ Антанти 29 вересня капітулювала Болгарія. Через місяць попросили миру Австро-Угорщина і Туреччина.

Оцінивши загрозливість ситуації, німецьке верховне командування в ультимативній формі поставило вимогу імператору припинити війну і запобігти вибуху революції. Уряд Німеччини звернувся до американського президента з проханням про перемир'я та укладення миру. Вільсон погодився розпочати переговори за умови відведення німецьких військ із захоплених територій та зречення кайзером престолу.

Поки в Берліні роздумували, у місті Кіль 3 листопада повстали військові моряки. Вони були обурені спробою командування кинути їх в останній бій. Для захисту своїх інтересів моряки створили першу в Німеччині Раду. У Берліні на боротьбу піднялися робітники.

Переговори про перемир'я почалися 7 листопада 1918 р. на станції Ретонд у Комп'єнському лісі, де стояв штабний поїзд маршала Фоша.

Тим часом революційна хвиля не вщухала, і 9 листопада Німеччину було проголошено республікою. Канцлер Макс Баденський оголосив про зречення престолу кайзером, який втік у Голландію. Влада перейшла до соціал-демократа Еберта. Переговори у Комп'єнському лісі велися від імені нового уряду. В ультимативній, принизливій для німецьких делегатів формі союзники виставили низку умов. Протягом двох тижнів німці повинні були евакуювати війська з Бельгії, Франції, Люксембургу, Ельзасу і Лотарингії. Вони мали відмовитися від Брест-Литовського договору, передати все озброєння переможцям, відпустити на батьківщину полонених. Водночас союзне командування дозволило тимчасово залишити німецькі війська в Україні та Прибалтиці.

На світанку 11 листопада 1918р. між Німеччиною та її противниками було підписано перемир'я (на 36 днів). Об 11 годині ранку пролунав сигнал "Припинити вогонь!". Прогримів перший залп артилерійського салюту. Перша світова війна закінчилась.

ВОЄННІ ДІЇ У 1917–1918 рр.

Наступ військ Антанти навесні і влітку 1917 р. Тим часом у Європі
навесні 1917 р. союзники розпочали запланований великомасштабний наступ. У квітні англійська 3-я армія розпочала бойові дії поблизу Арраса. Наступ спочатку мав успіх – була захоплена більша частина гірського хребта Виммі. Однак весняний наступ французької армії в районі Рейм са виявився невдалим. Німці добре закріпились, і французькі частини зустріли на своєму шляху колючий дріт та зливу кулеметного вогню. До травня французи, зазнавши тяжких втрат, просунулись всього на 4 милі. Влітку 1917 р. англійські війська провели успішний наступ у Флан дрії, а під Іпром їхні зусилля не мали успіху.Кампанія 1918

Воєнні дії восени 1917 р.

Восени німецькі війська захопили Ригу, зустрівши слабкий опір з боку деморалізованої російської армії. Окупувавши у жовтні декілька островів, німці забезпечили собі панівне становище на Балтиці. Проте невдовзі англійці, завдавши відчутного удару по ні мецьких лінкорах, примусили відступити флот противника. У листопаді 1917 р. англійці окупували Німецьку Східну Африку. Цієї ж осені у Франції розпочали бойові дії американські війська, що прибували до Європи.Кампанія 1917

Останні битви.

У березні 1918 р. німецькі війська здійснили відчайдушну спробу прорвати оборону союзників у районі ріки Соммі. Завдяки Брестському миру із Радянською Росією Німеччина перекинула на Захід значні сили. Однак було зрозуміло, що успішний початок операції буде короткочасним, особливо в міру того, як американські війська все більшою чисельністю продовжували прибувати у Францію. Незважаючи на вкрай несприятливе стратегічне становище, Німеччина знову поривалась перехопити ініціативу у війні. У квітні генерал Людендорф розпочав наступ у Фландрії, на Балтиці були затоплені англійських підводних човнів, велика битва розгорнулась на Марні.Німецькі війська здійснювали обстріл столиці Франції із величезнихгармат, названих «Великими Бертами». У липні вони завдали ще одного останнього удару в тому ж напрямку, але безрезультатно. Під командуванням маршала Ф. Фоша французькі війська 8 серп ня розпочали наступ, щоб послабити німецький натиск на Ам’єн. У цьому бою були розгромлені 16 німецьких дивізій. Це був «найчорніший день» в історії німецької армії. У другій половині вересня союз ники підійшли до Сен-Кантена. Ні мецькі війська знову опинились на «лінії Зігфріда», від якої вони розпо чали свій весняний наступ. Ця опера ція союзників була найвдалішою за весь час війни на Західному фронті.

ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ. КОМП’ЄНСЬКЕ ПЕРЕМИР’Я

Осінь 1918 р. принесла серйозні геополітичні зміни. Центральний блок розпався. 29 вересня 1918 р. із країнами Антанти підписала пере мир’я Болгарія, 30 жовтня – Туреччина, 3 листопада – Австро-Угорщина. На цей час монархія Габсбургів припинила своє існування. 5 жовтня попросила про перемир’я Німеччина. Проте Антанта не поспішала задо вольнити її прохання, сподіваючись довершити воєнний розгром основного противника. Лише після того, як у Німеччині спалахнула революція і 9 листопада 1918 р. кайзера Вільгель ма ІІ було скинуто, союзники почали поспішати.Рано-вранці 11 листопада 1918 р. у салон-вагоні штабного поїзда головнокомандувача військ Антанти маршала Ф. Фоша, неподалік від стан ції Ретонд у Комп’єнському лісі, представники збройних сил Німеччини підписали угоду про перемир’я. Згідно з її умовами Німеччина повинна була залишити всі загарбані нею території на Заході і відвести війська за Рейн. Із Східної Європи ні мецька армія повинна була вийти після прибуття туди військ Антанти. Усі військовополонені та військове майно переходили до рук союзників. Війна завершилась поразкою країн Центрального блоку. Об 11-й годині того ж дня в Парижі прогримів 101 залп артилерійсько го салюту, який сповістив про закінчення Першої світової війни.

ВТРАТИ ВІД ВІЙНИ

Масштаби війни. За своїми масштабами і наслідками Перша світова війна не могла зрівнятися з жодною із попередніх війн в історії людства. Жертви серед мирного населення, яке постраждало від епідемій, голоду та інших лихоліть воєнного часу, становили десятки мільйонів чоловік.Людські жертви. Війна принесла для народів небачені втрати і страждання, загальний голод і руйнування, привела людство на край безодні і відчаю. Під час війни були масово знищені матеріальні цінності, загальна вартість яких становила 58 млрд крб. Цілі райони (особливо у Північній Франції) були перетворені на пустелю.Висока ціна цієї війни, як і більшості інших воєн, не могла бути виправданою, навіть якщо вона спричинила б деякі бажані зміни у світі. Більш того, вона не зберегла демократію у світі, а, навпаки, сприяла зростанню варварського тоталітаризму, який став характерним явищем ХХ ст. Трагедія, яка спіткала людство в середині ХХ ст., кинулатінь забуття на Першу світову війну. Проте вона залишила глибокий слід у сучасній історії.