Чарлз Гейтс Дауес

(27 серпня 1865, Маріетта, штат Огайо – 23 квітня 1951, Еванстон, штат Іллінойс)державний діяч США, підприємець і військовий

Чарлз Дауес походив з старовинного роду, в якому було багато політиків і підприємців, його батько був героєм Війни за незалежність. З часів служби в армії був другом генерала Дж. Першінга. З 1894 співвласник низки нафтових компаній. Керував валютною системою в республіканської адміністрації Вільяма Мак-Кінлі (1898–1901). В подальшому, зазнавши невдачі на виборах в сенат, знову зайнявся бізнесом, керував Іллінойською трестовою компанією до 1914. Учасник Першої світової війни, бригадний генерал. Був головою міжнародного комітету експертів, вироблені в 1923 – 1924 репараційний план для Німеччини. У 1925 – 1929 віце-президент США від Республіканської партії при президенті Калвіні Куліджі, причому відносини віце-президента і президента були гіршими за всю історію: відразу після обрання Дауес відправив Куліджу образливий лист, заявивши, що не буде брати участь у засіданнях уряду, а потім посварився і з сенаторами (за посадою віце-президент є головою Сенату). Надалі дві перші особи держави так і не примирилися. У 1929 – 1932 посол у Великобританії.

Дауес був композитором-аматором; написана ним у 1911 році мелодія в 1950-ті роки стала популярним шлягером «It's All in the Game».

У 1925 р. одержав Нобелівську премію у галузі миру.

План Дауеса – план економічного оздоровлення Німеччини після Першої світової війни.

У квітні 1924 р. американським банкіром Чарльзом Дауесом і британським міністром закордонних справ Джозефом Остіном Чемберленом було розроблено план економічного оздоровлення Німеччини, названий «планом Дауеса». У серпні того ж року його затвердила Лондонська міжнародна конференція.

План складався з трьох частин і мав на меті забезпечити сплату Німеччиною репарацій відновленням її господарства. Для цього, насамперед, потрібно було зміцнити німецьку марку і забезпечити виконання країною бюджету.

Умови «плану Дауеса»

• Союзники виводять окупаційні війська з Руру

• Німеччина щорічно сплачує певну суму репарацій (починаючи з 1 млрд марок за рік та збільшуючи до 2,5 млрд марок за рік у термін чотири роки)

• Німецький державний банк має бути реорганізованим під проводом союзників

• У джерела покриття репарацій мають бути включені прибутки держави за рахунок акцизних, митних та транспортних податків

• США надають Німеччині значні позики (близько 800 млн. марок).

Виконання плану і наслідки

У зв'язку з прийняттям плану Дауеса, між Францією і Бельгією з одного боку, і Німеччиною – з другого, було підписано угоду про припинення окупації Рурського басейну і виведення звідти французьких і бельгійських військ.

План Дауеса діяв до 1929 року. Він відрегулював репараційні платежі, сприяв ввозу іноземного капіталу в Німеччину. До вересня 1930 р. сума іноземних (головним чином американських) капіталовкладень в Німеччині склала 26-27 млрд. марок, а загальна сума німецьких репараційних платежів за той же період – дещо більше 10 млрд. марок. Ці капітали сприяли відновленню промислового виробництва, яке вже у 1927 р. досягло передвоєнного рівня. Частка Німеччини у світовому експорті збільшилася з 5,73% у 1924 р. до 9,79% у 1929 р.

Внаслідок виконання плану Дауеса США отримали великі прибутки у вигляді процентів від позик і дивідендів від прямих інвестицій у промисловість.

Свідчення: Й. Сталін: «План Дауеса, складений в Америці за рахунок Німеччини, яка зобов'язана Європі виплатити рапарації…»

Нобелівський лауреат Чарлз Гейтс Дауес

за розробку плану виходу Європи з фінансової кризи

роки життя: 1865 - 1951 рр.

Американський державний діяч Ч.Дауес народився 27 серпня 1865 р. в м. Маріетте (штат Огайо) у родині генерала. Навчався в школі й коледжі, а в 1886 р. закінчив юридичну школу в Цинциннаті. 1887 р. заснував юридичну фірму і придбав репутацію вмілого адвоката. Брав участь у місцевому політичному житті, керував виборчою компанією республіканського кандидата Вільяма Мак-Кінлі. Ставши президентом, Мак-Кінлі призначив Дауеса ревізором грошового обігу. 1917 р. Дауес пішов в армію добровольцем. Служив до 1919 р., керував постачанням усіх союзних військ, спостерігав за знищенням надлишків зброї у Франції. 1923 р. Дауес у супроводі Оуена Д.Янга відправився до Європи, де на той час був створений міжнародний комітет фінансових експертів для виходу з кризи. Комітет запропонував так званий «план Дауеса», який передбачав евакуацію союзних військ з долини Рура, змінну шкалу репараційних платежів, реорганізацію німецького рейхсбанка під контролем союзників. Після набуття планом чинності, німецький грошовий обіг і кредит були відновлені. Після повернення до США Дауеса вшановували як «рятувальника Європи», національний з'їзд республіканців затвердив його претендентом на посаду віце-президента США, а 1925 р. Дауес вже обіймає цю посаду. 1925 р. Дауесу було присуджено Нобелівську премію Миру «за розробку плану виходу Європи з фінансової кризи», яку він поділив з Джозефом Остіном Чемберленом. 1929 р. Дауес був призначений американським послом у Великій Британії й обіймав цей пост до 1932 р. Повернувшись до США, Дауес очолив Фінансову корпорацію реконструкції, яку було створено на початку великої депресії для стимулювання економічного життя шляхом позик банкам, залізницям й іншим підприємствам. Згодом Дауес став на чолі правління Центрального республіканського банку в Чикаго й трестівської компанії, з яким злився цей банк. Надалі Дауес присвячує своє життя діловим і філантропічним підприємствам. Він заснував два притулки для бідняків у Чикаго й Бостоні. Відкрив у Чикаго оперний театр. Помер Ч.Дауес 23 квітня 1951 р. від тромбозу судин.