Тема 6. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924-1929). Утворення СРСР. Неп

НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА (НЕП)

Криза в радянській Росії після закінчення громадянської війни

На початку 1921 р. більшовицька влада опинилася в глибокій кризі. Промисловість була в стані розрухи . Через нестачу сировини і палива майже третина заводів і фабрик не працювали. Обсяг промислової продукції порівняно з 1913 р. зменшився в 7 разів. Посівні площі скоротилися з 110 млн десятин до 75 млн. У країні панувала інфляція - коробка сірників коштувала кілька мільйонів карбованців.

У 1921 р. почався страшний голод, який охопив Україну, Поволжя, Приуралля, Казахстан, Західний Сибір. Голодувало близько ЗО млн чоловік. Незважаючи на допомогу світового співтовариства, від голоду загинуло понад 3 млн осіб.

Селянство більше не мирилося з політикою продрозкладки. повстання спалахнули з серпня 1920 р. у Тамбовській і Воронезькій губерніях, в Україні, на Середньому Поволжі, Дону і Кубані; у Середній. Азії ак/п&тііаувалта спою діяльність басмачі, які виступали під релігійно- політичними гаслами. 28 лютого 1921 р. спалахнув заколот в одному з осередків революції 1917 р. - морській фортеці Кронштадт.

Необхідність пошуку шляхів виходу з кризи змусила партійно- державне керівництво різко змінити економічну політику. На X з'їзді РКП(б) у березні 1921 р. була прийнята резолюція «Про заміну продрозкладки продподатком». Аналогічний декрет прийняв ВЦВК РРФСР. У країні впроваджувалася нова економічна політика, за якою закріпилася відповідна назва - неп.

Сутність непу

а) В економічній сфері:

--лібералізація економічного життя при збереженні командних висот у руках партії більшовиків і держави. Запроваджувалися різні форми власності (у тому числі і приватна) та господарських укладів;

--денаціоналізація дрібної промисловості, підприємства об'єднувалися в трести і переводилися на госпрозрахунок, деякі з них поверталися колишнім власникам;

--дозволялася оренда підприємств, через концесії залучався іноземний капітал;

--заміна продрозкладки продподатком. Податок стягувався у вигляді фіксованої частини від зібраного врожаю (з 1924 р. - грошима). Тим самим селянин одержував право вільно розпоряджатися тією частиною продукції, яка залишалася в нього після здавання податку;

--скасовування трудової повинності; здійснювався перехід від натуральної оплати праці до грошової, запроваджувалася тарифна система;

--стабілізація фінансів. Запроваджувалася нова конвертована грошова одиниця - червінець, забезпечений золотом. 1 червінець дорівнював 10 золотим карбованцям. Створювалися сприятливіші умови для розвитку приватної, державної і кооперативної торгівлі;

--скорочення державних витрат;

--відхід від насадження комун на селі. Селянам знову дозволили виходити з общини. Дозволялася оренда землі і застосування найманої праці. Розвивалася кооперація (споживча, промислова, сільськогосподарська).

б) У політичній сфері неп супроводжувався:

• збереженням і зміцненням авторитарної системи;

• завершенням розгрому опозиційних політичних партій;

• відносною демілітаризацією суспільства;

• звуженням сфери державного втручання в громадське життя;

• політичними судовими процесами над опозицією.

в) У духовній сфері:

--у насильницькому впровадженні у свідомість людей марксистської ідеології, жорсткому ідеологічному контролі;

--у введенні кримінальної відповідальності за переконання;

--у реформуванні системи освіти й обмеженні доступу до неї «класово чужих»; у посиленні боротьби з неграмотністю;

--в активізації антирелігійної кампанії;

--у висилці за кордон найвизначніших представників інтелігенції.

Суперечності непу

Неп містив у собі безліч суперечностей:

— політична монополія більшовиків ніяк не поєднувалася з різноманітністю форм власності і господарських укладів;

— курс на будівництво соціалізму в одній країні суперечив необхідності активізації контактів із зовнішнім світом;

— курс на побудову суспільства соціальної рівності і соціальної справедливості

ніяк не поєднувався з посиленням соціального розшарування населення.

Наслідки впровадження непу

У ході впровадження непу неодноразово виникали кризи. У 1923 р. виникла «криза збуту», коли в результаті надмірного зростання цін на промислові товари (т. зв. «ножиці цін») селяни не могли купувати їх. У 1925 і 1927-1928 рр. виникли товарні кризи і кризи хлібозаготівель.

У цілому неп привів до позитивних змін: відновлювалися сільське господарство, промисловість, транспорт; відроджувалася торгівля, підвищувалася продуктивність праці, покращився рівень життя населення.

Були й негативні наслідки непу: існувало безробіття, загострювалася житлова проблема, зростали ціни на товари тощо.

Відмова від непу

Більшовицьке керівництво вважало неп тимчасовою політикою, розрахованою на перехід від капіталізму до соціалізму. Та головне полягало в тому, що більшовицька диктатура і вільна ринкова економіка були несумісні в принципі. З початком колективізації й індустріалізації ринкові методи управління економікою були відкинуті. На підтвердження цього Сталін писав у 1929 р.: «Коли нова економічна політика перестане служити справі соціалізму, ми її відкинемо до біса». І з кінця 1920-х рр. нова економічна політика була дійсно відкинута партійно- державним керівництвом.

УТВОРЕННЯ CPCP

Утворення радянських республік. Початок об'єднавчого руху

На 1922 р. радянська влада перемогла на більшій частині території колишньої Російської імперії. Утворилися незалежні радянські республіки.

У радянських соціалістичних республіках при владі були комуністичні партії, які входили до складу єдиної РКП(б). У кожній з республік діяли своя конституція, органи державної влади й управління.

У 1921-1922 pp. під впливом московського центру розгорнувся об'єднавчий рух серед радянських республік. Система союзних договорів - політичних, військових, дипломатичних, економічних, підписаних у 1919-1921 pp., виявилася недостатньо ефективною, що проявилося у виникненні конфліктів між керівництвом РСФРР, з одного боку, і керівництвом ряду республік (Україна, Грузія) - з іншого.

Дискусія про шляхи і методи об'єднання

Проектів створення Союзу було декілька.

а) Автономія. Проект наркома у справах національностей Й. Сталіна передбачав приєднання Української, Білоруської, закавказьких радянських республік до складу РСФРР на правах автономії.

б) Федерація. Ленін вказав на помилковість проекту Сталіна і запропонував створити багатонаціональну радянську державу на федеративній основі, при якій всі члени федерації повинні бути рівноправними.

в) Конфедерацій Керівництво Грузії вважало, що радянські республіки повинні зберегти атрибути самостійності й незалежності і будувати свої відносини на договірних основах. Фактично це означало створення конфедерації радянських республік. Ця пропозиція була відкинута

Утворенню Союзу PCP передували з'їзди Рад УРСР, БРСР, ЗРФСР (Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, до складу якої входили Грузія, Вірменія й Азербайджан) і РРФСР, на яких було ухвалене рішення про необхідність об'єднання в Союз на рівноправних засадах. У грудні 1922 р. був розглянутий проект договору між чотирма республіками (РСФРР, УСРР, БРСР і ЗРФСР). Вони висловили намір утворити нову державу - СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік).

Проект договору встановлював розмежування компетенцій між новими урядовими органами Союзу PCP і республіканськими органами.

29 грудня 1922 p. у Кремлі відбулася конференція уповноважених представників делегацій радянських республік, яка затвердила проекти Декларації про утворення СРСР і Договору про утворення СРСР. Їхнє підписання було призначене на ЗО грудня 1922 р. У цей день розпочав роботу І Всесоюзний з'їзд Рад. На ньому були розглянуті Декларація і Договір. Сталін запропонував ухвалити ці документи без обговорення, але за пропозицією М. Фрунзе вони були прийняті за основу і відправлені на доопрацювання. Ратифікація документів відкладалася до II з'їзду Рад.

Продовження державного будівництва

У 1922-1924 рр. продовжувалася розробка основ державного устрою СРСР. Після численних дискусій вони були сформульовані в Конституції СРСР, прийнятій Другим Всесоюзним з'їздом Рад 31 січня 1924 р. Конституція складалася з Декларації про утворення СРСР і Договору про утворення СРСР. Однак Договір 1924 р. не мав нічого спільного з проектом Договору 1922 р. Фактично Договір між чотирма державами був замінений Конституцією 1924 р., підготовленою сталінським керівництвом.