Тема 5. Період повоєнної кризи та революційГромадянська війна в Росії та політика « воєнного комунізму».Основні причини громадянської війни в Росії• Насильницьке захоплення влади більшовиками. Заколот Чехословацького корпусу.Наприкінці травня 1918 р. сплахнув заколот серед Чехословацького корпусу, який складався з 45 тис. військовополонених австро-угорської армії і прямував залізницею до Владивостока. Його подальший шлях мав пролягати через океани у Францію, де йому потрібні було вступити у війну на боці Антанти. Радянський уряд вирішив роззброїв Чехословацький корпус. У відповідь на ш корпус зчинив заколот. Скрізь, де знаходилися його ешелони (Поволжя, Урал, Сибір, Далекий Схід), радянська влада буж скинут Створення Добровольчої армії. Становище РРФСР ускладнювалося формуванням на Дону і Кубані Добровольчої армії, яку після загибелі в квітні 1918 р. генерала Л. Корнілова очолив А. Денікін, і діями П. Краснова, що відрізав хлібні райони Північного Кавказу від центру країни. Створення Червоної армії. Наступ на Східному фронті. У лютому 1918 р. була створена регулярна Червона армія. У травні 1918 р. у РРФСР була запроваджена загальна військова повинність. Формувалися норі з'єднання. Створювалися курси для підготовки командних кадрів. Вживалися заходи для залучення офіцерів і генералів колишньої царської армії до Червоної армії. Для підтримки дисципліни і боротьби проти «чужих елементів» був створений інститут червоних комісарів, завдання яких полягало у контролі за виконанням наказів більшовицького керівництва. У вересні 1918 р. на Східному фронті війська Червоної армії перейшли в наступ, захопивши Казань, Симбірськ, Самару. Під Царициним були зупинені війська П. Краснова. Заколот лівих есерів. Активізувалася опозиція більшовикам всередині країни. У липні 1918 р. заколот підняли найбільш близькі до більшовиків ліві есери, що вимагали скасування продовольчої диктатури, розпуску комітетів бідноти; вони рішуче виступали проти Брестського миру. Заколот був жорстоко придушений владою. Лідери лівих есерів були заарештовані, їхніх представників вивели з ВЦВК і Раднаркому. У той же час у Ярославлі, Володимирі, Муромі, у містах Поволжя, Уралу і Сибіру прокотилася хвиля змов, у ході яких есери, меншовики, представники місцевих національних рухів засновували різні місцеві уряди й інші органи влади, Воєнні дії 1918 — лютого 1919 рр. У листопаді 1918 р. відбулася революція в Німеччині, яка на цей час була вимушена визнати свою поразку у світовій війні. Уряд РРФСР анулював Брестський мирний договір. Закінчення Першої світової війни дозволило країнам Антанти посилити свою присутність у Росії. Пізньої осені 1918 р. англійські війська висадилися в Батумі і Новоросійську, а французькі - в Одесі і Севастополі. Зросла чисельність військ інтервентів на Далекому Сході, у Сибіру, на Півночі. У цей час в окремих регіонах країни до влади прийшли білогвардійські диктатури, очолювані: О. Колчаком - у Сибіру, Е. Міллером - на півночі країни, М. Юденичем - на північному заході й А. Денікіним - на півдні. Воєнні дії в березні 1919 - навесні 1920 р.Східний фронт. Навесні 1919 р. Східний фронт знову став головним. У березні 1919 р. з території Сибіру почався наступ 400-тисячно'ї армії О. Колчака, який оголосив себе «Верховним правителем Росії». Метою своєї діяльності Колчак проголосив «нещадну і невблаганну боротьбу з більшовиками». Колчаківські війська взяли Перм, але просунутися далі їм не вдалося. Захоплення Уфи стало їхнім останнім успіхом. 28 квітня 1919 р. частини Червоної Армії перейшли у контрнаступ, і до червня захопили Урал і відкинули противника в Сибір. На січень 1920 р. армія Колчака була повністю знищена, а сам він відмовився від влади. Терор у роки громадянської війни Боротьба з «ворогами народу».Всіх, хто не поділяв погляди більшовиків на майбутнє країни, вони оголосили «ворогами народу». У листопаді 1917 р. декретом Раднаркому кадети оголошувалися партією «ворогів народу». З літа 1918 р. радянська влада оголосила «ворогами народу» селян, які «приховували надлишки хліба», не вивозили їх на приймальні пункти. Органи терору. Постановою Раднаркому від 7 грудня 1917 р. була створена Всеросійська Надзвичайна Комісія (ВЧК - за російською абревіатурою) для боротьби з контрреволюцією, саботажем і дитячою безпритульністю (остання її функція була не головною). ВЧК стала найважливішим інструментом більшовиків для зиявлення і ліквідації противників. З весни 1918 р. вона стала вживати надзвичайних заходів (аж до розстрілу на місці) стосовно «ворогів революції». Розстрілювали як противників режиму, так і тих, хто ще вчора був опорою революції — робітників, солдатів, матросів. Розправа з родиною імператора. У липні 1918 р. більшовики розстріляли останнього російського імператора Миколу II, його дружину Олександру Федорівну, чотирьох дочок і сина. Це вбивство, санкціоноване Леніним і Свердловим, мотивувалося «революційною доцільністю». «Червоний терор». Після замаху на життя Леніна 30 серпня 1918 р. і вбивства керівника Петроградського ЧК М. Урицького Раднарком 5 вересня 1918 р. ввів постанову «Про червоний терор». Форми «червоного терору» були різними: розстріли за класовою ознакою, захоплення заручників, створення концтаборів для ворожих елементів (Соловки) та інші. Створення однопартійної системи. У листопаді 1917 р. поза законом була оголошена партія кадетів. У 1921 р. - партія лівих есерів, колишніх союзників більшовиків. У 1922 р. така ж доля спіткала і правих есерів. Навесні 1921 р. більшовики розправилися з меншовиками, заарештувавша понад 2 тис. чоловік і весь ЦК. Більшість із них були вислані за кордон, І інші відправлені в Сибір. Так сформувалась однопартійна система. Підсумки і наслідки громадянської війниУ 1920-1922 рр. громадянська війна йшла в Закавказзі, Середній Азі і на Далекому Сході, де Червона армія зуміла здобути перемогу над своїм || супротивниками. На Далекому Сході і закінчилася ця братовбивча
Основні причини перемоги «червоних» у громадянській війні Гасло «Єдиної і неподільної Росії» налаштувало проти «білих» національні окраїни. Лідерів Білого руху дискредитував в очах народу їх зв'язок з інтервентами. Соціальна й ідейна розрізненість «білих», які не мали єдиного авторитетного керівництва, їх лідерів розділяла ворожість і боротьба за владу. На територіях, які займала Біла армія, вона поводила себе як армія агресорів - в тилу у неї процвітали мародерство, розстріли, побиття. Гасла більшовиків були зрозумілі населенню, що вважало більшовиків «меншим злом». Соціальна база більшовиків стала набагато ширшою. Більшовики зуміли сконцентрувати маневрувати резервами.
Використання більшовиками можливостей свого потужного державного і апарату, їх
здатність проводити масову мобілізацію. «ВОЄННИЙ КОМУНІЗМ»Націоналізація промисловості. 28 червня 1918 р. були націоналізовані великі підприємства, а в листопаді 1918 р. всі підприємства і кількістю робітників понад 5 чоловік,при наявності механічного двигуна« понад 10 чоловік без механічної тяги. Управління промисловістю було зосереджено в руках Вищої Ради Народного Господарства (ВРНГ). ІІродрозкладка. Ще навесні 1918 р. радянська влада вирішила вдатися до насильницьких заходів для заготівлі хліба, У селі направлялися продзагони з робітників і бідноти, завданням яких було добути хліб за «твердими цінами або за рахунок вилучення в куркулів». Половина хліба передавалася організаціям, які послали продзагони, половина передавалася Наркомпроду. У січні 1919 р. була введена продрозкладка (примусове вилучення продуктів). Спочатку продрозкладка стосувалася лише хліба, однак з 1920 р. продрозкладка була поширена майже на всі продукти харчування: олію, молоко, картоплю, мед, м'ясо. Безгрошові розрахунки. Усюди запроваджувались безгрошові розрахунки. Безкоштовними стали транспорт і комунальні послуги. Знецінювання грошей вело до натуральної оплати праці (предметами першої необхідності) і як наслідок - до продовольчої диктатури. Загальна трудова повинність. Якщо у 1918 р. був прийнятий декрет про запровадження трудової повинності для представників «експлуататорських класів», то з 1920 р. уже вводився декрет про загальну трудову повинність. Великі повинності лягли на селян: гужова, дров'яна та інші. Опір більшовикам. Заходи «воєнного комунізму» призводили до посилення невдоволення політикою більшовиків, спричинили гостру економічну і політичну кризу. Ухиляючись від продрозкладки, незацікавлені у результатах своєї праці селяни скорочували посіви до такої міри, що самі ледве могли прогодувати родини. Селян підтримувала велика частина робітників. Країною прокотилася хвиля повстань. Для придушення невдоволення створювалися штрафні робітничі команди і концентраційні табори для тих, хто ухилявся від трудової повинності. У відповідь на ці заходи режиму ще більше посилилася хвиля повстань, які охопили практично всі регіони країни. Для боротьби з повстанцями використовувалися регулярні частини Червоної армії. Так, на розгром кронштадтського повстання була направлена 7-а армія під командуванням М. Тухачевського. 2103 учасники цього повстання були засуджені до страти, понад 6,4 тис. - до різних термінів ув'язнення. І в Кронштадті, і в боротьбі з тамбовськими селянами армія Тухачевського застосовувала хімічну зброю. |